Реєстрація смерті в органах ДРАЦС

Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово‑медичної установи, — не пізніше п’яти днів.

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово‑експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.

Особа, яка звернулась щодо державної реєстрації смерті, повинна пред’явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державної реєстрації смерті (пункт 7 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Підставою для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть форми № 106 /  о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150 / 13024;

б) фельдшерська довідка про смерть форми № 106‑1 /о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150 / 13024;

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106‑2 / о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150 / 13024;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі державної реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятору, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть (пункт 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Після проведення державної реєстрації смерті видається свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або відповідна довідка на поховання, у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради (пункт 15 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).