Чому не варто боятись ПТСР: поради військового психолога
Психологічна підтримка українських захисників, як суспільству допомогти та підтримати військовослужбовців та цивільних, які постраждали внаслідок війни. Саме ці питання порушували під час спеціалізованої зустрічі військових капеланів, психологів та представників громадських організацій Харкова. Все це наразі неабияк потрібно суспільству, щоб ще більше розуміти нову реальність, з якою стикаються люди під час війни.
МИКИТА СТЄРІН ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ ВЕТЕРАНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ХМР
За ініціативи Харківського міського голови Ігоря Терехова сьогодні у Харкові відбулася дуже важлива зустріч, вона спрямована на надання психологічної підтримки ветеранам, психологічної підтримки сім’ям ветеранів. Дійсно, надає таку важливу підтримку, яка сьогодні потребується для наших військовослужбовців. Сьогодні на цій зустрічі була присутня військова психологиня Неллі Куцак, яка поділилася своїм досвідом у сфері співпраці з військовослужбовцями та ветеранами з приводу психологічної підтримки їхніх родин. Такий обмін досвідом є дійсно дуже важливим, тому що не всі люди наразі розуміють як правильно себе поводити, як правильно вистроювати нову реальність, яка зараз у нас є в Україні і зокрема в місті Харкові.
В Україні діє трирівнева система психологічної допомоги для військовослужбовців, затверджена постановою Кабміну. У неї входить і реабілітація.
НЕЛЯ КУЦАК ВІЙСЬКОВИЙ ПСИХОЛОГ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СЛУЖБИ ПОРЯТУНКУ І КАПЕЛАНСЬКОГО СЛУЖІННЯ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
На першому рівні – тут можуть надавати і капелани, і духовні соціальні працівники, і психологи. Це психолокація та соціальний супровід. Другий рівень – це психологічне консультування, і це можуть бути і центри, які надають психологічне консультування, а так і окремі психологи, які будуть зареєстровані в реєстрі надавача послуг з допомоги саме ветеранам і вони мають право надавати ці послуги, консультування. І третій рівень – це терапія, це вже психотерапія. Також будуть зареєстровані надавачі послуг, які будуть саме в цьому працювати, а також буде медико-психологічний супровід.
Тож військові, які пережили бойовий досвід потреюуть особливої уваги. Але, як наголошує психолог, не кожна складна подія призводить до психотравми.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
НЕЛЯ КУЦАК ВІЙСЬКОВИЙ ПСИХОЛОГ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СЛУЖБИ ПОРЯТУНКУ І КАПЕЛАНСЬКОГО СЛУЖІННЯ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
Наші військові, вони приходять виснажені – це правда. Втомлені, дуже втомлені. Виснажені, дезадаптовані, бо дуже важко перестроїтися з бойових дій на цивільне суспільство. Але дуже рідко насправді вони мають, вони пережили травматичні події, але не кожні травматичні події несуть за собою травму. І буде помилкою, якщо суспільство буде на кожного військового дивитися як на травмованого, як на того, в кого може бути ПТСР. Навіть якщо є певні симптоми: агресія, напруга – це може бути тільки симптом виснаження, втоми, дезадаптації, але не обов’язково ПТСР.
Саме тому, наголошує психолог, суспільству необхідно пізнавати світ воїна, пізнавати хто такий воїн. Для того, щоб родина, близькі, друзі та просто пересічні громадяни могли бути для захисника підтримкою, а не спровокували погіршення його стану.
НЕЛЯ КУЦАК ВІЙСЬКОВИЙ ПСИХОЛОГ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СЛУЖБИ ПОРЯТУНКУ І КАПЕЛАНСЬКОГО СЛУЖІННЯ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
Бо не буде підтримки в суспільстві і він буде відчувати себе як воїн непотрібний, як захисник непотрібний. не прийнятий. Або буде відчувати, що його бояться, що на нього дивляться, як на того, хто має ПТСР і готуються його лікувати, а він там нормально справлявся, все. Ніби ресурси були, а тут на нього дивляться як на хворого. Тому наше завдання також готувати суспільство до пізнання воїнів, їхнього світу, щоб бути для них підтримкою і давати їм простір, аби вони свої риси воїна, здібності воїна трансформували в цивільне життя, а не щоб ці риси почали їх руйнувати.
Адже, зазначає психолог, на війні захисники набувають нового досвіду та навчаються новим навичкам, які буквально рятують життя. Емоційна напруга, перевірка місцевості, недовірливе ставлення – все це є у житті воїна щодня, у бойових умовах він поводиться зовсім по іншому, акцентує психолог. Тож родині, до якої повертається захисник не потрібно боротися з новими рисами воїна як особистості. і що головне, не трактувати це як ознаки ПТСР.
НЕЛЯ КУЦАК ВІЙСЬКОВИЙ ПСИХОЛОГ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СЛУЖБИ ПОРЯТУНКУ І КАПЕЛАНСЬКОГО СЛУЖІННЯ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
Бо коли боряться з тим, що рятує життя, то людина тоді нищиться, вона відчуває: «Ну як? А як мені вижити тоді? А як мені бути не собою? Якщо це вже мої риси особистості, а не розлад, хвороба». Про ПТСР взагалі може говорити єдине психіатр. Якщо людина повернулася з війни, закінчилися бойові дії, ми вже здобули перемогу, пройшов якийсь час, нових травмівних подій немає, а симптоми, які руйнують життя починають появлятися, тоді ми говоримо про ПТСР. Тоді треба бігти до психіатра.
Тож передусім родині захисника необхідно пам’ятати, що будь-які розлади особистості може діагностувати тільки спеціаліст. А суспільству необхідно розуміти, що захисники ніколи не стануть такими якими були до війни.
НЕЛЯ КУЦАК ВІЙСЬКОВИЙ ПСИХОЛОГ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СЛУЖБИ ПОРЯТУНКУ І КАПЕЛАНСЬКОГО СЛУЖІННЯ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
Головне не стигматизувати і не клеїти ярличок, що якщо ти не можеш спати – значить в тебе ПТСР, якщо в тебе кошмари – значить в тебе ПТСР, якщо ти агресивний – то в тебе ПТСР, бо в нас дуже багато зараз цих ярличків є і є такий острах рідних: «А який він буде?». Він буде нормальний, тільки поки що зараз інший, поки не пізнає сам себе, який він став, і поки ми не вивчимо який ти став і не вшануємо ці зміни. Якщо ми їх вшануємо, він трансформує ці риси в цивільне життя і все буде добре. Він навчиться їх контролювати і з ними бути. Бо ці зміни його ідентичності як воїна, ось ці нові здібності, які допомогли йому зберегти життя вони залишаться до самої смерті, вони нікуди не дінуться. Бо це не хвороба, це досвід, який я прожив. А те, що я прожив і воно зберегло мені життя – його викинути і забути не можливо.
ОСТАННІ НОВИНИ