Чи буде куди повертатись, чи не буде: доля переселенців з Вовчанська (відео)

Юрій Бондаренко – з Вовчанська. Разом з дружиною, обоє вже пенсіонери, з лютого 2023-го мешкають у Харкові в тимчасовому соціальному гуртожитку для переселенців. Історія порятунку цієї родини з зони бойових дій – типова для багатьох мешканців прифронтових населених пунктів Харківщини. Чоловік розповідає: важко було кидати рідний будинок в улюбленому Вовчанську, та окупанти не дали людям жодного шансу залишитись вдома.

ЮРІЙ БОНДАРЕНКО ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ З ВОВЧАНСЬКА
Ворог захопив Вовчанськ у перший же день, і ми постійно перебували в окупації. Окупацію ми пережили. Ворог вийшов 10 вересня, з 12 вересня вже почалися постійні обстріли. І ми витримали до лютого місяця. Десь метрів за 300, за 400 від нас прилетіла ракета з літака. Це були перші випадки, коли застосували ракети і наш будинок постраждав, у дружини був гострий стрес і ми були вимушені виїхати. І відразу потрапили сюди.

Юрій говорить, радий, що опинився саме у Харкові, а не в якомусь іншому місті. Та й в тимчасовому гуртожитку, який волонтери облаштували з готелю ще на початку війни, їм з дружиною комфортно. Відчувається турбота і адміністрації міста, і представників різних громадських організацій і фондів, зокрема тих людей, які опікуються саме мешканцями цього гуртожитку.

ЮРІЙ БОНДАРЕНКО ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ З ВОВЧАНСЬКА
Умови для людей, які змушені були переїхати внаслідок бойових дій, тут дуже чудові. Нам нещодавно завдяки міжнародним спонсорам встановили, наприклад, електричну плиту. Тобто ми маємо можливість готувати самі, це окрім того, що нам привозять щоденно гарячі обіди. Є духовка. Хочеш екзотики, будь ласка, можешь навіть піцу зробити. Чудово те, що в нас на поверхах є душові кімнати. Є умивальники, є інші засоби загального користування. Спонсори привозять воду. І що я не хотів сказати, ми постійно відчуваємо турботу в тому плані, що нам систематично забезпечують засоби особистої гігієни. І я так розумію, що це велика заслуга місцевої адміністрації. Тому що цей фонд, як і багато інших, вони постійно під опікою місцевої адміністрації і люди піклуються про те, щоб ми не відчували ні в чому недостатка.

Єдине, що не йде з думок, говорить Юрій, так це доля його будинку у Вовчанську.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ЮРІЙ БОНДАРЕНКО ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ З ВОВЧАНСЬКА
На даний момент я взагалі не має жодного уявлення, чи цілий будинок, чи не цілий. Чи буде куди повертатись, чи не буде… А якщо чесно сказати, то ми вже на всьому поставили хрест, ніби його й не було. А що робити. Війна. Таких, як ми дуже багато. Тисячі. Десятки тисяч людей і… головне, що ми живі.

А ще Юрій зізнається, що за рік настільки закохався у Харків, настільки обжився тут, що почувається вже справжнім харків’янином. От тільки свого помешкання, каже, тепер на пенсію наврядчи зможуть з дружиною купити…

ЮРІЙ БОНДАРЕНКО ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ З ВОВЧАНСЬКА
Як би була фінансова можливість, я б з задоволенням зачепився тут би, в Харкові, ось на такій якійсь тихенькій вулиці. Хай би невеличка якась хатинка, навіть модульний будиночок, і з задоволенням би жив. От ситуація яка: транспорт зараз безкоштовний, ми маємо можливість сходити на ринок, ми відчуваємо, що робиться все для того, щоб не тільки харків’яни, а і люди, які змушені були приїхати сюди, відчували себе , як вдома. У мене дуже багато знайомих з Вовчанська, ви ж знаєте скільки виїжджало після 10 травня,  багатьох знаю,  і люди дуже задоволені з того, як їх зустріли, як до них ставляться, як допомагають. Так що ми дуже вдячні Харкову, вдячні харків’янам за те, що вони нас так тепло приймають і дбають за нас.

ОСТАННІ НОВИНИ

• Гороскоп для всіх знаків Зодіаку на середу, 2 жовтня
• Погода у Харкові на сьогодні, 2 жовтня
• На станції Харківського метро сьогодні грав оркестр (фото)
• У Харкові привітали учасників Літніх Паралімпійських ігор 2024 року
• “Герої не вмирають”. У Харкові вшанували захисників, які віддали життя за наше право бути українцями