Це харківський військовий шпиталь. За час, поки на сході України триває антитерористична операція, через нього пройшли тисячі бійців. Деякі перебувають тут по півроку і більше. Серед поранених і одесит Андрій Скороход. В червні неподалік Донецька чоловік підірвався на протипіхотній міні.
Андрій Скороход учасник АТО
Выполняли боевую задачу. И на территории противника попали на минное заграждение. Поскольку я возглавлял группу, я, соответственно, первый попался. С моей группы все остались живы, никто не пострадал. А я получил ранение.
В результаті поранення Андрієві ампутували стопу на лівій нозі. Тепер боєць вчиться ходити з протезом.
Андрій Скороход учасник АТО
Ходится нормально, могу показать. Но на данном этапе лечение еще не заканчивается. Еще пару недель мне придется провести в медучреждениях. Потом уже все, полноценно буду ходить, жить.
Якщо Андрій кадровий військовий, то його сусід по палаті, харків"янин Кирило Золотарьов, пішов на війну добровольно. У розвідку. Під Маріуполем з бойовими товаришами вистежував ворожу техніку. І на згадку про завдання отримав автоматну чергу від ополченців.
Кирило Золотарьов учасник АТО
Из определенного населенного пункта вышла техника, пошли ее искать. Мы были группой прикрытия, группой эвакуации. Получил 6 ударов. Рикошетом в основном все. А две пули – это локоть и тазоберденный сустав.
Кирило отримав поранення більше року тому. За цей час перебував у 4 медичних закладах. Нарешті, радіє, лікування вийшло на фінішну пряму.
Кирило Золотарьов учасник АТО
У меня еще предстоит 2 операции по протезированию, эндопротезированию, т.е замена суставов. Где-то, наверное, к Новому году буду цел.
Історія кожного з пацієтнів військового шпиталю вражає і пробирає до сліз. Незважаючи на важкість поранення, всі вони прагнуть видужати якомога скоріше і мріють повернутися додому. Побачити рідних та обійняти близьких людей. Хоча і переживають за нове життя, яке доведеться починати вже у статусі інвалідів. Щоправда, держава обіцяє свою допомогу. Тільки от не земельні ділянки чи квартиру. А медалі, іменні годинники, по 10 тисяч гривень і безкоштовне лікування. Такі привілеї під час свого візиту до Харкова пообіцяв пораненим атошникам міністр оборони України Степан Полторак.
Степан Полторак міністр оборони України
Є рішення Президента України щодо тих хлопців, які отримали поранення у ході проведення бойових дій. Вони всі будуть представлені і нагороджені до державних нагород. Лікування військовослужбовців відбувається за кошти держави.
Родинам же поранених, поки бійці безкоштовно лікуються, виживати без годувальника допомогають лише волонтери. Тим часом у міністерстві оборони говорять про реформи. З наступного року обіцяють модернізувати повітряні сили України, та поступово зброю, яка є у військових. Та самі вояки проблеми української армії вбачають не в цьому.
Андрій Скороход учасник АТО
Все обсуждают, что ааа! у нас нет оружия! Нам нужно сверхновое! Поверьте мне, тем оружием, которое у нас есть на вооружении, можно воевать и давать достойный отпор врагу. В этом проблем нет. Проблема вся в подготовке, в снабжении военных, которые не имеют жилья, достаточно каких-то социальных гарантий и т.д.
Чи запропонує держава для поранених та їхніх родин якісь додаткові, дієві соціальні пільги, не відомо. Бійці кажуть, чекатимуть. А поки сподіваються, що про них хоча б не забудуть.