Україна може повністю відмовитись від готівки. У чому сенс такої ідеї?

Україна може повністю відмовитися від готівки. Таку думку висловили в Офісі Президента. Україна спрямувала свій курс розвитку за європейським зразком. А однією з вимог міжнародної спільноти є боротьба з хабарництвом. Тож в уряді шукаючи механізм подолання корупції, в української влади виникла ідея переходу країни на повністю безготівкові розрахунки.

РОСТИСЛАВ ШУРМА ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Ми обговорюємо. Я не можу сказати вам упевнено, що ми це зробимо. Ми це обговорюємо.

Однак у цієї ідеї є і свої критики. Вони кажуть, що для впровадження такої інновації спершу потрібно підвищити безпеку банківських та платіжних систем. Однак в офісі президента усе ж вбачають в цій ідеї сенс.

РОСТИСЛАВ ШУРМА ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Ми знаємо, що на цю тему йдуть обговореннями різними стейкхолдерами. Говорять про порушення прав людини. Ми вважаємо, що це буде дуже ефективним інструментом ліквідації 95 – 99% усіх випадків корупції в країні, якщо не буде жодної готівки.

Експерти зауважують, якщо все ж таку ініціативу втілять, то Україна стане першою в світі державою, яка повністю відмовиться від паперових грошей.

Однак питання у тому, чи готове українське суспільство до таких інновацій? Експерти переконують банки України наразі точно не готові.

Наприклад, поміж всього, сьогодні менше десяти фінустанов підключені до автоматизованої системи виконання проваджень та взаємодіють з виконавцями. Це ускладнює стягнення коштів у рахунок погашення боргів.

ІРИНА ГУТНІК ЮРИСТ
Навіть за наявності коштів на рахунку автоматично списати їх для виконання рішення у межах виконавчого провадження не можливо.

Тож парламентарі планують запровадити законопроект, який зобов’яже всі банки підключитися до системи автоматизованого арешту коштів.

Автори ініціативи пропонують удосконалити взаємодію виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей. При цьому, підключення банків, інших фінустанов до інформаційної взаємодії буде обов’язковим.

МАКСИМ БОЯРЧУКОВ ЮРИСТ
Після прийняття закону банківські установи на вимогу виконавця (державного чи приватного) повинні не продовжувати з боржником депозитні договори та сповіщати виконавців про суму депозиту, а після закінчення договору депозиту — накладати арешт на кошти у рахунок погашення боргу.

Однак, таке нововведення порушує банківську таємницю, вважають юристи.

ІГОР ЛАВРІНЕНКО АДВОКАТ
Свого роду існуюча система “банківської таємниці” буде істотно звужена у цій ситуації, оскільки банк/фінансова установа просто зобов’язані будуть повідомляти виконавців про наявні відкриті рахунки, і, відповідно, наявність порушення указаного обов’язку може слугувати доволі невигідними для банку наслідками зі сторони того ж НБУ.

На думку експертів, законодавцю варто було більше поміркувати і над правовою частиною питання.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ІРИНА ГУТНІК ЮРИСТ
За умов, що перебування коштів на депозиті не перешкоджає їх стягненню, то й продовження чи ні такого договору значення не має. В такому випадку має застосовуватись загальний порядок стягнення коштів (виявлення-арешт-списання).

До речі, інформація про заборгованість українців за комунальними платежами також відображатиметься у їхній кредитній історії.

Питань щодо таких інновацій і у пересічних громадян, і у правознавців ще багато. Тож справа за Верховною радою та урядом. Термін відмови від готівки в Україні поки не визначено.

ОСТАННІ НОВИНИ

Приватні будинки, зруйновані обстрілами ворога: у Харкові ремонтують і їх

Вони перестали витрачати на них кошти. Чи будуть наступного року квітники у харківських дворах?

Наслідки атаки на Україну, ситуація в енергосистемі та захист від шахраїв – головне на ранок 9 вересня